Публікації

Домашнє насильство над дитиною

Зображення
Усі ми щодня бачимо, як низько впала культура людських стосунків, моральних цінностей та етики. Але сприймати це чимось нормальним - ось та сама пастка, яка не дасть нам змоги змінювати життя на краще. Я давно переконалася в тому, що психічно здорова людина, психологічно доросла та з високим рівнем соціальних навичок, ніколи не буде застосовувати по відношенню до дитини фізичне або психологічне насильство. Тому що у неї не виникає в цьому потреби, тим паче сприймається, як протиприродне явище. Чому більшість батьків не прагнуть відмовитися від моделі "фізичні покарання виховують із дитини хорошу людину"? Тому що, це зручно. Тому що, це важка праця, усвідомити наявність проблем, особливо в самому собі. Тому що, після усвідомлення, з цим всім потрібно буде щось робити. А ось на дії, вже не вистачає - ні часу, ні сил, ні бажання, ні знань. Так і живемо по колу, виховуючи травмовані особистості з власних дітей. Тож, давайте навчимося розрізняти, що саме є фізичним

Притулок домашнього типу для бездомних тварин Гребеннікових, м. Кременчука

Зображення
Вчора ми відвідали притулок домашнього типу для бездомних тварин Гребеннікових, м. Кременчука. На данний момент родина Гребеннікових опікується 59 собаками, 14 цуценятами, 16 котами, 6 кошенятами та декількома птахами. Просто сказати, що Наталії і Віктору потрібна допомога, це не сказати майже нічого. Під час зустрічі я озиралася навкруги і не могла осягнути хоча б приблизно, скільки потрібно часу, фізичних сил та фінансової спроможності, щоб доглядати за такую кількістю тварин. Не кажучи про те, що кожен день вся турбота лягає на плечі лише двох людей! Рятувати тварин, які залишилися без домівки або потрапили у біду, Наталія почала ще у 2009 році. День в притулку розпочинається о 5 годині ранку та закінчується ближче до півночі. Слід зазначити, що в притулку чотирилапих не тільки годують, а й надають їм медичну допомогу. Всіх вихованців стерилізують, лікують від інфекцій, паразитів і хвороб. У минулому Наталія професійний кінолог, тому ще й виховує своїх улюбленців.

Юрій Андрієвський та соціально відповідальне підприємництво м. Кременчука

Зображення
На початку квітня 2020 р. інженери ТОВ "Креатив-Агромаш" виготовили першу герметичну капсулу для транспортування хворих на COVID-19. 30 квітня капсулу або транспортний бокс вперше випробували. Перевезли хворого на коронавірус полтавця із ургентної лікарні в інфекційну. Бокс виготовлений із герметичного матеріалу, має маску, прилади для подачі кисню, компресор, фільтри для знезараження повітря, та й інші модифікації. В бокс вмонтовані рукавиці-манжети, щоб лікарі могли проводити будь-які маніпуляції без контакту із хворим. Капсула пройшла випробування. Всі необхідні документи отримані (паспорт; клінічні випробування; декларація про відповідність згідно з регламентом; внесення в державний реєстр, як медичне обладнання). Бокс для транспортування хворих із підозрою на COVID-19 від ТОВ «Креатив-Агромаш» з м. Кременчука вже отримали: - Станція екстреної медичної допомоги № 2, м. Кременчук. - Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клін

Блог Волонтера. Тема: Чи потрібно навчати дітей допомагати іншим?

Зображення
На мою думку, так, без сумнівів. Допомогати іншим - це гарна можливість показати дитині, що вона здатна змінювати світ на краще. Навчати дітей допомогати можна з найлегшого та поступово. Пам'ятайте, будь ласка, про те, що кращий приклад для Вашої дитини - це Ви та дорослі, які оточують її в колі сім'ї. Почати можна з допомоги близьким (бабуся або дідусь, братик або сестричка). Покажіть дитині в яких саме ситуаціях вона може надати комусь свою допомогу. Хваліть дитину та дякуйте їй навіть тоді, коли в неї щось не виходить.  Головне, щоб допомогати іншим дитині сподобалось та були приємні відчуття.   Якщо у Вашому домі є домашня тварина, заохочуйте дитину піклуватися про неї самостійно. Не потрібно наполягати на тому, щоб дитина піклувалася увесь час про найменьшого друга, орієнтуйтесь на її бажання і вміння. Якщо на дитячому майданчику чи десь на вулиці Ви побачили дитину або дорослу людину з інвалідністю, поясніть дитині те, що вона бачить. Розка

Виховання дітей без насильства, або НеЛюбов очима дитини

Зображення
- Син: "Мам, а ти іншим мамам розповідаєш про те, що дітей бити не можна? Можливо Вони про це не знають?" Ось в такі миті повітря в моїх легенях не вистачає. - Я: "Тим мамам, з якими я знайома, розповідаю." - Син: "А треба ж всім-всім розповідати! Щоб всіх діток мами любили!" Минув майже рік з цієї розмови, сину зараз 5 років. Та за цей час я зрозуміла, що в суспільстві нічого суттєво не змінилось. Під час перебування в самоізоляції, пандемія висвітлила значне збільшення домашнього насильства в багатьох родинах. Відколи крик, звинувачення, потиличники, образи, ремінь, стояння в кутку - це про виховання? Звідки Ми дали собі право бити, принижувати, ображати іншу Людину? Насильство не має статі і з любов'ю воно несумісне. Я намагаюсь зрозуміти, що більшість із Нас звикли висловлювати свої ємоції через крик. Так Ми показуємо іншим своє обурення, злість, страх, роздратування. А якщо інша Людина перед нами завинила (насамперед, дитина аб

Давайте дивитися на Людину, а не її діагнози!

Зображення
Людину можна вивезти з соціології невігластва, але ось соціологію невігластва з більшості людей вивести неможливо. Величезна кількість інформації навколо, як і доступність, і швидкість її отримання. Але часто виникає відчуття, що ніхто нічого не бачить, не чує і не помічає. Термін "інвалід" образливий просто по-людськи і ура! скасований на законодавчому рівні. Ви дійсно не розумієте різницю між " інвалід" і "людина / дитина з інвалідністю"? Або робите вигляд, що не розумієте?   Закон України № 2249 - VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прийнятий Верховною Радою України 19 грудня 2017 року. Цим документом вносяться зміни в 37 законів України, в положеннях яких слова "інвалід", "дитина-інвалід" і "інвалід війни" замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "дитина з інвалідністю" та "особа з інвалідністю внаслідок війни". Так

Кто, если не мы? Помощь детям Украины с инвалидностью

Зображення
Яна Дубранова (Yana Dubranova) , Yevheniia Bakiko, Юлия Щур , Юлия Кичмаренко - волонтери групи "Хто, як не ми? Допомога дітям України з інвалідністю" та Люди мог о безмежного ВсеСвіту. Група заснована 16 листопада 2010 року і опікується приблизно 500 особливими дітьми, та їх сім'ями з різних міст країни. Це не благодійний фонд і не громадська організація. Це група Жінок, які реагують миттєво на будь-яку людську біду. У них немає простих історій про допомогу. Кожна сім'я, якими вони опікуються, намагається впоратися з важкими хворобами роками, іноді невиліковними. Перерахувати за пунктами всі види допомоги людям, які надають ці неймовірні жінки, просто неможливо. - Здійснюють збори кошт на реабілітації, лікування і операції. - Допомагають ліками, мед. засобами, спецхарчуванням. - Вітають з днем народження та іншими святами. - Допомагають канцтоварами, продуктовими наборами, оплатою комунальних платежів. - Надають одяг, взуття та все